"Прорвемося"
У нашому форумі подруга Веледана порекомендувала до перегляду фільм "Прорвемося". Я пригадую, що свого часу його рекламували по телебаченню. Але мені так і не вдалося його тоді побачити. А завдяки дружній рекомендації я поліз... Фільм було викачано ось звідси: hurtom.com.
І ось у суботу у невеличкому колі друзів (близько десятка нас було) ми його переглянули.
Як традиційно у нашому товаристві ведеться, після фільму ми влаштували певне обговорення. Чим цікавий фільм і вартий до перегляду, як на мене? Тим що він український. Тобто свій. Маємо знати своє.
Серед мінусів фільму було названо, те, що автори не змогли втриматися від мазохістичних ноток і картинок у фільмі. Справді, цим грішать багато авторів. Із сучасних українських фільмів, які я подивився (Молитва за гетьмана Мазепу, Мамай, Штольня, Зиновій-Богдан Хмельницький, Гетьманські клейноди, Нескорений, Атентат та ін.) позитивно, як на мене, виділяються Мамай, також Нескорений (хоч у ньому теж грішать шмаркотливими картинками). Ну, ще можна назвати Штольню... Але у ній були використані настільки заяложені мотиви, що й не знати, як то оцінювати...
Як на мене позитивним можна назвати у фільмі "Прорвемося" - намагання запустити два плани. Тобто вибори в Україні 2004-2005 року у фільмі проходять ніби тлом. Ніби не в центрі уваги. В центрі - доля спортсменів-парашутистів. У фільмі звучать цікаві, на мій погляд, думки. Наприклад про побудову ЧАЕС з метою шантажу Европи, або про "отруєння устья всіх річок" прямо, як у біблійному Апокаліпсисі або Одкровенню від Івана. Також звучить і акцентується, що влада фактично підпорядковується і залежна від криміналітету. Колоритно показано зло прогнилого режиму... Але насупротив показане сміховинна наївність "демократичної" сторони. Для цього у фільмі відведено цілу сцену, де спостерігача місцевий воротило відсторонює з виборчої дільниці і відволікаючи його від виконання обов’язків проводить з ним бесіду про "минущість битія" і про "народ-бидло".
Також цікавою є ідея наскрізного зв’язку від аварії на ЧАЕС і до сьогодні.
Головна ж лінія фільму, через те, що вона не дуже смислово важлива :-) і слугувала більше трамваєм, на якому треба було провезти названі та не названі мною елементи. Виглядає дірявуватою, на жаль.
Та попри все, глядачі лишилися задоволеними. Ми жваво обговорили різні кумедності і деталі фільму. Позачіпали й інші сучасні фільми. Паралелями, перпендикулярами та різним іншим повнилася хата.
Ми козацького роду, не занепадаємо духом. Молодці кінематографи, що працюють. Дай Боже, щоб не спинялися на досягнутому (не приведи Боже, щоб спинилися). Треба просто облишити оту ідею з "чоловічими сльозами" в кадрі... Та іншими мазохістичними картинками. Шануймо себе. І все буде добре!
- блоґ Зірвидах
- 221 перегляд
-








Добре, що задоволені
Добре, що задоволені лишилися. Я теж люблю влаштовувати "Марійчин кінозал")))))))))))). Проте, розмістивш и коментар до фільму, дискусії, друже Зірвидах, не минути). Чому одразу "мазохізм"? Ви що вже таке кремезне чоловіцтво і на ліричні-патетичні емоції вам зась? Я вважаю, що режисер цим хотів додати трошки психологічності, ввести його через чоловічу емоцію. Просто в нас ще не зовсім на цьому елементі знаються, не вистачає досвіду та здорової народної критики. Адже до широкого загалу ці фільми рідко доходять - якщо їх і транслює телебачення, то після дванадцятої. Є такий шикарний цикл передач - Невідома Україна, відзнятий з 90-го по 93-тій роки, так серії транслювали по Новому з другої по п"яту, для опівночників-патріотів, мабуть. се одно дивилися і їхали на роботу з червоними очима))). А щодо Штольні - цим фільмом була дуже обурена. Він просто ганьба і брєдовий компост. Просто вивчаючи традицію дохристиянської минувщини, мені дуже прикро було бачити сенс сюжету.
Повертаючись до Прорвемося, погоджуюся, що кілька сюжетних ліній автори недокрутили, трошки змазали та зам"яли. Та проглядати цей фільм дуже приємно, бо він наш і тямущий.
Правий Портал Донеччини - http://ppd.org.ua/
Тут навіть не у кремезності
Тут навіть не у кремезності справа. Просто от люблять побавитися у "показати, що це звичайні люди". І ти дивишся про "батька Хмеля", а воно там якесь окрім того що прибацане, так ще і в сльозах... Режисеру руки відбити! Навіть у "Нескореному" Шухевичі теж є епізод де генерал Української Повстанської Армії ридає слізьми. "Вони теж звичайні люди". Та, вбіса, не треба примазуватися! До таких звичайних людей ще рости і рости.
А у "Прорвемося" особливо примітний епізод, де з Чорнобиля виселяють людей. Вистрілюють курей та свійських тварин. Бідон з молоком перевернули ногою. Таке враження, наче окупанти... Але вони ж вивозять людей з небезпечної зони... "Яка нещасна українська земля". Жінки ридають, а солдати дострілюють худобу. Якщо хотіли показати, "окупантів", чи взагалі вставили цей епізод, чому не обіграли... Він у фільмі наче п’яте колесо до воза. Враження таке: вставили, щоб глядач просльозився.
А воно вже набридає, коли що не фільм, то все виставляє Україну "згорьованою ненькою". Наче автори упиваються тою "згорьованістю", обсмоктують її. Вони хочуть, щоб переглядаючи їхні фільми люди плакали. Ось задача. Таке враження. А домагаються автори цього простим підбором картинок, які стандартно смикають сльозогінні залози. Щоб потім сказати "люди сиділи в залі і плакали"... Та краще б зробили, щоб люди сміялися. Але не так, як ми реготали, коли в кінотеатрі дивилися Штольню. Бо ми сміялися не від дотепного задуму автора, а швидше навпаки.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
А! І забув же
А! І забув же подякувати!
Дякую! Фільм цікавий. Мені сподобався (я взагалі українським фільмам даю одразу "бонус" за "рідність"). Дивитися можна. Попри всі зауваження - фільм цікавий і в ньому піднімаються несподівано цікаві теми.
Прикро що... "Удару" в ньому немає (я від кожного українського фільму чекаю "удару"). Але це ж тільки початок... Колись терпець увірветься і ми побачимо справжнє українське кіно.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
) Для мене елемент "Удару"
)
Для мене елемент "Удару" криється у фільмі Бориса Івченка "Пропала грамота", наприклад.
Правий Портал Донеччини - http://ppd.org.ua/
Особливої мазохістичності у
Особливої мазохістичності у фільмі я не відзначила. Мене значно більше здивувала навала психологічно та фактологічно невмотивованих "зв'язок" між смислово вагомими епізодами. Склалось враження, що у сценаристів та режисерів були ідеї, але не було сюжету. Тому, щоб озвучити важливі для себе думки, показати значеннєві події, вони вдались до хаотичного зліплювання епізодів між собою. Від чого у глядачів виникає багато питань: "А чому герой так вчинив?", "А нащо оце було?", які заважають сприйняттю основної ідеї. І цікаві, глибокі сцени губляться, притлумлюються оцією загальною непродуманістю.
Одним словом, нашим ще
Одним словом, нашим ще вчитися й вчитися. Особливо страждає постанова психологізмів.
Правий Портал Донеччини - http://ppd.org.ua/
Дай Боже, щоб наші суворі
Дай Боже, щоб наші суворі зауваження не відбили взагалі охоту займатися кінематографією. Але чомусь мені здається, що оті "невдалі" фільми просто плід ставлення "аби було". От "Мамай" - видно, що робився від серця.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
Додати новий коментар