Правічний

Минули тисячі років,
Та дух землі його підняв
І повернув до цього світу,
І він став.
Був за плечима довгий меч,
Очима різав небокрай,
На грудях був Аратти герб –
Славний хрест.

приспів:

Дух тіло єднає,
З духом тіло не вмирає...

Юрба не бачила його,
Все хрюкала в своїм багні...
Співала хором “мусі-пусі”
Він мовчав.
Тоді ж, як очі запалали,
Той хлоп до неба меч підняв.
Тисячолітній його голос
Заспівав:

приспів:

Дух тіло єднає,
З духом тіло не вмирає.
Свого прадіда шануй,
На землі господарюй,
Брудослів'я не вживай,
Ворогам не довіряй,
Це життя не віддавай...
Я прийшов – край!

Юрба в болоті захлиналась,
Тягнула руки догори,
Але це не допомагало
У багні.
А ти стояв на краї світу,
Горів на грудях славний герб,
На нові тисячі років...
Пам'ятай!

приспів:

Дух тіло єднає,
З духом тіло не вмирає.
Свого прадіда шануй,
На землі господарюй,
Брудослів'я не вживай,
Ворогам не довіряй,
Це життя не віддавай...
Ти прийшов – край!

Зірвидах