Іграшки любителів народу

Спекотні видались місяці травень та червень. Та як клімат, так і політична ситуація в Україні.

Наші державні мужі вирішили поборотися за місце під сонцем, використовуючи усі методи, не соромлячись ні власного народу, ні усього світу.

Нещодавно ділили народ на різні кольори помаранчеві, голубі, та різні-всякі червоно-малинові підгавкувачі. А люди, стоячи під різними прапорами, підтримуючи своїх вождів, щиро вірили у краще життя!

Тепер людям набридло чубитись за шкурні інтереси брехливих вельмож, то пани взялись за важку артилерію. Почали гратись в солдатиків, як я у дитинстві. Поділили між собою силові структури і, лякаючи народ громадянською війною, почали бавитися.

Ми подорослішали, солдатиків віддали нашим дітям, але наші вожді дорослішати не хочуть, скеровуючи беркутівця на “удодівця”, втягуючи армію, міліцію, не думаючи, що кожен із силовиків має свою сім'ю, хоче поставити на ноги своїх дітей, допомогти батькам та чесно виконувати свої обов'язки перед народом та Україною, а не бути солдатиком у тих політичних торгах.

Звертаючись до тих “великих дядьків” скажу: шановні владці, що вважаєте себе елітою, матюхаючись та ковиряючись в носі перед камерами, утихомиртесь!

В 2004 році народ піднявся проти вас, за краще життя, але своїми махінаціями ви розділили його на різні кольори. Але людина має здібність навчатися... Ми не хворіємо вождізмом, і зможемо ще раз піднятися усі разом, щоб дати перцю знати вам, таким чудовим і різнокольоровим!

Люфа