То хто ж ми?

Вітаю тебе! Приємно, що нам таки вдалося зробити другого Ворохобника. Сподіваюся, що тобі від того так само сонячно-добре, як і мені.

Коли Українець іде до іншого Українця, то чомусь стало прийнято говорити якимись городушками-рекламами (говорити не прямо, а якось сором'язливо)... Цей маразм пояснюють тим, що “людину слід привернути на бік Українства”. Через це “привертачі” починають базікати якимись ніжно-рожевенькими словами, вочевидь, боячись шокувати слухача/читача твердістю, жорсткістю і важким подихом Прадавніх Істин (які кожному Українцеві нагадують уві сні, що він не має бути жебраком на ВЛАСНІЙ землі). Часто у своєму пориві до “ненав'язливості”, добродії починають розхвалювати сопливість, з Українцями говорити чужою мовою. Щоправда, через це кількість “навернених” не більшає... Навпаки – виникає думка, що в нас Герої і не герої зовсім, а так... Мирні тюхтії, які важче сапки нічого в руках не тримали, які “славляться” своєю гостинністю до будь-якого ворога. А значить, що цими солодкозвучними “привертаннями” (всупереч бажанням “привертачів”) вистелюється дорога злодієві до панування над тобою (адже, якщо ти не шануєш своїх Героїв – шануватимеш чужих).

Ми не вважаємо за потребу когось привертати. Українець – народжений бути Українцем. Він не потребує лукавої мови! Кожен сам обирає свій шлях. Хто себе не знайшов – працює для здійснення чужих прагнень (не своїх). Якщо така людина не шукатиме себе – вважатиме, що так і має бути (щоб не відволікатися, від заробляння (жебрання) на тарілку каші у свого поневолювача). Її однаково не “привернеш” – марна справа. Ми з побратимами зібралися гуртом зробити цей листок для того, хто відчуває, що довкола – щедро фінансований театр з метою уярмлення тебе, щоб ти відстоював інтереси “кааліциі” чи “апазіциі”, президента чи “премьєра”, лише не України (не свої!). Робимо для того, хто шукає не слинявих рюмсань і квилень про те, як, хто і коли топтав наші городи, як нам усім від того боляче, і як ми шмарклі розмазуємо по своєму обличчі, впрягаючись до ворожого плугу. Цей листок для того, хто вірить у те, що господар на своїй землі він, а не якийсь солодкослівний голубенько-рожевенький зайда.

А отже, не чекай, що тут будуть спроби зробити зі сталевих мечів пластмасові.

“Ворохобник” для того, щоб серед усього довколишнього ти міг відчути найважливіше, старанно від тебе приховуване – ПРАВДА НА ТВОЄМУ БОЦІ. За правду боролися наші прадіди великі, боротьбу свою вони заповіли і нам з тобою. І будемо ми з тобою повним лайном, якщо зрадимо їх прагнення!

друг Зірвидах