Інавгурація
Додано Чтв, 02/25/2010 - 19:51 користувачем ДідОК (Слов'яносербськ)
Боже, чим же ми Тебе прогнівили, що півкраїни лишив розуму і ОЦЕ стало Президентом моєї країни!
Як бачив, що військові честь віддають ЗЕКУ, не витримав.
Знаєте, браття, заплакав...
СОРОМ
ГАНЬБА
ПОЗОР
»
- блоґ ДідОК
- 492 перегляди
-
Так, це величезне ганьбище. Я
Так, це величезне ганьбище. Я в шоці! Логічне продовження поразки на виборах :-(
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
Нігада! Надовго він не
Нігада! Надовго він не затримається. Двері перед інавгурацією зачинилися: сто пудів, це було попередження ЗВІДТИ :) Але у мене з’явилася підозра, що між Ющем та Яником існувала й існує домовленість. Можливо, Ющенко багато зробив та посприяв перемозі Януковича.
Момент, коли воїни віддавали честь Янику мене теж засмутив... А його мовчання під час виконання Державного Гімну взагалі обурило. Тут два варіянти: або він не знає слів, або виявив неповагу свідомо.
Плюс, пару хвилин тому відкопав старий аудіозапис, в якому янукович просить «убрать» пенсіонера чи то на х%й, чи то на фіґ.
Я частина сили, що вічно прагне зла і вічно чинить благо.
Гадаю він слів не знає...
Гадаю він слів не знає...
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
До чого тут Бог? Те, що
До чого тут Бог?
Те, що національно-патріотичні сили в черговий раз програли - це "заслуга" виключно самих національно-патріотичних сил. І дивно, що дехто від цієї поразки в шоці. Ніби дехто не знає реальний стан справ в правому таборі.
Після програшу (навіть такого ганебного) треба сідати і аналізувати власні помилки, що призвели до такого результату, а не обливатися слізьми. Потім поплачемо, на дозвіллі. Попереду надто багато роботи, щоб плакати.
Друже Багряний, ти як завжди
Друже Багряний, ти як завжди правий :-)
І хоч я не фанат ставити "національно-патріотичні сили" поряд із "програли" .
Своє бачення, "аналізу" в мене полягає більше у нашому власному ставленні до нашого обличчя. Демонструвати свою слабкість - чи просто говорити про неї, чи називати її публічно - це, на мою думку, не правильно. Ми - "сильні, могутні, лалала" і так далі... Якщо в нас щось не вийшло - значить винні хто завгодно і що завгодно - тільки не ми самі! Розумна людина сама дотлумкає, що у поразці перший хто винен - той хто програв. Але публічна позиція не може припустити сказати на свою адресу хоч би щось негативне. Хай краще про нас думатимуть як про фанатиків, які світу білого не бачать і у своїх поразках звинувачують кого завгодно, аби не себе... Ніж якщо буде думка про нас, як про тих, що займаються самокопаннями і самокпинами.
Ти, друже Багряний, поводиш тут у коментарях себе твердо і міцно. І це добре. Про тебе складається враження сильної особистості. От якби ж ще тепер робити таке саме враження і про самі "національно-патріотичні сили". Хоча б у масштабі нашого тутешнього гурту.
Я за те, щоб інформація яка б не подавалася, завжди показувала позитивність. Тим паче, що аналіз зазвичай виливається у підсумку у якусь неконкретну формулу, а супроводжується називанням маси негативу. І виходить: і аналізу нема, і обличчя - нема.
Наше ставлення до власного обличчя - ось це найбільша, на мою думку біда. Наша задача не псувати його.
Щодо цього. До аналізування свого становища треба, на мою думку, ретельно підготуватися і зустрітися учасникам Ворохобника у чітко визначеному форматі.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
А я і не закликаю до
А я і не закликаю до самокопання чи самокпинів, боронь Боже. Це - для мудаків і прогнилої інтелігенції. Я закликаю до продуктивних висновків.
Щодо решти твоєї "лекції", все вірно. Аби тільки позиціонування хоч трохи було підкріплене конкретними результатами. Як співає Мафік, "пусть не корявым будет понт".
Во-во-во. Встановити свою
Во-во-во. Встановити свою роль у тому, що відбулося. І аналізувати, якомога ближче до нас.
Але можливо, що я знаю в чому біда. Можна би було розкласти аналіз на "В чому біда" і "Способи вирішення". Все максимально наближено до нас без високих матерій.
То як? Як товариство дивиться на те, щоб зібратися нашим ворохобним гуртом для проведення плідної ради (чи як звуться подібні збори, не люблю я слово "конференція")?
І зібратися всім. А не лише мешканцям Луганська.
Я створив відповідну гілку форуму.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
Я, заєш, вже немолода людина,
Я, заєш, вже немолода людина, нерви нідостобісу. От і ... Щодо помилок:
Першою й найбільшою помилкою вважаю те, що національно-патріотичні (чи, може вже в лапках це треба писати?) сили дистанціонувалися від цих виборів. Ми такі чесні і горді, що не підтримали Юлясю.
Так, вона мені геть не подобається, але я гарував на цих виборах так, що в районі мене Талібом назвали. А більшість "свідомих" пролежали на пічі. Ось і маємо ОЦЕ в президентах! Ми, українці, мабуть найрозпорошеніший нарід у світі. Тепер прозріли: розумніші - посипають лисини попелом, дурніші - сміються з новообраного гаранта. Але ж хвороби легше було не допустити, хіба ні?
Доречі, програш у 3% ганебним не вважаю. Хай так, прос..али, але зіграли ми все-таки достойно.
Що б я хотів би зробити? Плюнути у вічі і свободівцям, і тризубівцям, і братчикам, і всім іншим "краєхатним".
З повагою, ДідОК.
Та слини не вистачить на
Та слини не вистачить на всіх... Краще щось інше придумати.
Та і патріотичні сили голосували за Юлясю. Куди було діватися... Але не забуваймо: Яник + комуністи + тігіпок... Це вже більшість (як не крути). Вся була надія на те, що не всі тігіпочки будуть голосувати за яника... От і все. А вони належать до "національно-патріотичних сил"?
Ну, і серед нашого табору також була проведена "робота". Що мені зустрічалося почути "яник менше зло" навіть від своїх (не луганських, не подумайте, наші знають що таке яник; то київські). Хтось гордо задер носа і тицьнув "проти всіх". Так, "добродії" проїхалися на нашій "гордості".
Як на мене все у ситуації, яка склалася - логічно і замкнено. А нам необхідно розібратися, у причинах. Умовах роботи і формах подальшої діяльності.
Не піддавайтеся смутку, виконуючи обов’язок... © Гайдамаки
Конструктивізм-конструктивізм
Конструктивізм-конструктивізмом, але емоції ще ніхто не забороняв. Долучаю і свій голос до загального обурення. Масонська схема посвячення у члени кругу правителів була відпрацьована - на шию йому голова Конституційного Суду в малиновій мантії повісив колар - ланцюг, що є Знаком Влади, вручив символи Влади - Президентську Печатку, начищену заздалегідь Булаву і Штандарт Президента. Чому не залишили прекрасну козацьку традицію осипати багнюкою?...! Хор у віночках та вмшиванках співав "Нам Україну храни" і це дійсно звучало, як прохання. Йому присягли на вірність перші українські генерали. Цікаво, він мріяв про це, коли сьорбав баланду в буцигарні? Це сталося. Люди, це трагедія і ганьба, тому всю пряму трансляцію я проридала, обіймаючи свою доцю. Сльози капали на обличчя дитини, так що під кінець святкових заходів ми вже ревіли обидві. - "Президент України, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України"...Жестячок. Я все чекала, щось повинно було статися. Чи система настільки прогнила, що жоден, маючи можливість і посилаючи слова нагору "За що нам Зек?", так і не скористався з нагоди і допустив закінчення церемонії. Одним словом, собою заради України ніхто жертвувать та підставлятись не став. Домовленість і з Ющенком, і з Юлькою, і з іншими опонентами далася в знаки. Мене тішить той факт, що вони всю інавгурацію трусилися й збільшували охорону. Та й до Кирила приставили більше ніж треба. Жим-жим, хоч і лялька ставлена. Президент не той, кого інавгурували, а той, хто зміг досидіть до кінця строку.
Правий Портал Донеччини - http://ppd.org.ua/
Додати новий коментар