Завдяки другові Дідку, минулих вихідних ми з друзями побували на Дінці з ночівлею.

Луганщина - безперечно багата на симпатичні місцини на різні естетичні смаки. Цього разу ми побували за Трьохізбенським мостом на невеличкому острівці. Місце спокійне і затишне. Галявинка добре придатна до розбиття наметів.

Діставатися на острівець необхідно було вбрід (по коліно води). Звучить страшно "вбрід", але насправді там може два метри пройти, а мо’ й менше того.

Нікому не дивно, що після приходу до влади банди Януковича (назвемо її умовно так, адже сам Янукович у тій банді, як на мене, пішак), відбувся стрімкий наступ на любу нам усім свободу слова.

Знаємо, що багато журналістів намагалися зауважити бандюганам, що ті грають не чесно. Чим це скінчилося також знаємо. Журналістам сказали, що на самій справі все чудово, а те що вам, мовляв, “приверзлося”, так то через вашу “проплаченість”. Іншими словами — “сам дурак”. Цікаво, чи можна було сподіватися від злочинців іншого?

Сьогодні ми молимося за душі невинно вбитих українців. Наших рідних, земляків. І ця молитва звучить не лише тут, а й по всій Україні і за її межами. Це відчуття національної єдності жевріє глибоко в кожному з нас.

Голодомор це лише одна з ланок геноциду, якого зазнав наш народ. Найстрашніша, але не єдина. Задумаймося, наскільки сильна наша Нація, яка витримала цей удар.

Ворог України і українців весь час приховував жахи своїх злочинів. А коли вже приховувати стало несила, почав принижувати нашу пам’ять.

Свого часу мої побратими писали різні заяви-звернення до керівництва НАК "Нафтогазу" (ще коли Івченко там головував, адже він наш) щодо видобутку скрапленого газу у шельфі Чорного моря. Навіть на Ворохобнику знаходиться стаття з цього приводу друга В’ячеслава. Якщо стисло, можна сказати так, фахівці оцінюють, що газу з шельфу Чорного моря Україні би вистачило на покриття всіх своїх потреб на тисячі років.

Багато хто з моїх побратимів і я сам хотіли потрапити до Києва у вівторок 27 квітня, щоб завадити проведенню злочинної сесії. Мені цього зробити не вдалося, але добре, що хоч частина з бажаючих луганців таки потрапила під стіни Верховної Ради.

Я спостерігав за київськими подіями з різноманітних інтернет-ресурсів. Зокрема бачив і пряму трансляцію зі сцени “опозиції”.

Друзі, це профанація! У Києві було розіграно спектакль, метою якого було не завадити злочинному рішенню ворожої банди. Мета, і це очевидно, була зовсім інша.

Сьогодні намагалися організовано виїхати на Київ. Цьому сприяла Луганська обласна ВО Свобода, яка домовлялася з водіями автобусів.

У домовлений час ми вже були на місці. Місця для мене і мого друга знайшлися. Були ВО Свобода, КУН, Патріот України та інші організації (якщо когось забув, перепрошую. Дайте знати - допишу).

Але далі почалася лабуда...

У вівторок епохальні задолизи, які захопили владу в Україні, збираються лизнути на повну! Литвин з Гризловим (чи хто там у них голова парламенту РФії) все згодили... У вівторок "синхронно" будуть робити "одобрямс". У цих рєбят все на мазі. Здавати Україну їм чи то "по тязі", чи їм якісь копійки з того перепадають... А ми ж знаємо, що ПРівські, литвинівські, КПУшні та інші задолизи, ладні й за копійки... Аби лиш Україні зробити капость.

Може хтось заради капості, а комусь копійки ближче до гнилої душі... Це не важливо.

Цей голубий яник таки підписав угоду про подовження хостінгу флоту РФії. А на початку квітня ця голубота розпорядилася ліквідувати Інститут проблем національної безпеки та Інститут проблем міжнародної безпеки.

Вітаю з Великоднем, друже!

Цей день потішив приємною погодою. Прогулянкою узбережжям Луганки (з дитинства там не ходив). Скажу тобі - це справді краса... (а якби ще пластиковий посуд не валявся де-не-де, то було б узагалі - рай на землі).

Великдень в році - дуже особливий. Йдеш вулицею і вітаєшся з людьми "Христос воскрес", "Воістину воскрес" - відповідають тобі! Вражає доброзичливість. Єдність.

З дитинства пригадую, як збиралася наша рідня відзначати Великдень. Як завжди тішило відчуття єдності роду.

У нашому форумі подруга Веледана порекомендувала до перегляду фільм "Прорвемося". Я пригадую, що свого часу його рекламували по телебаченню. Але мені так і не вдалося його тоді побачити. А завдяки дружній рекомендації я поліз... Фільм було викачано ось звідси: hurtom.com.

І ось у суботу у невеличкому колі друзів (близько десятка нас було) ми його переглянули.